Читанка для Мануеля

Хуліо Кортасар (1914–1984) — видатний аргентинський прозаїк і поет ХХ століття, один із представників напряму латиноамериканської літератури, відомого під назвою «магічний реалізм». Ґабріель Ґарсія Маркес зізнавався, що в юності мріяв «навчитися писати, як Хуліо».
Постмодерністський політичний роман «Читанка для Мануеля» (1973), останній твір цього жанру в доробку письменника, — це роман-колаж, своєрідна «книжка в книжці». Молоді латиноамериканці Патрісіо й Сусанна, які живуть у Парижі на початку 1970-х років, створюють для свого сина Мануеля читанку, наклеюючи в альбом газетні вирізки. У центрі уваги автора, як зазвичай, — філософія, сенс життя, кохання, призначення людини. І, як практично в усіх своїх творах, Кортасар не ставить останню крапку: обрати фінал книжки, як і фінал життя, — це прерогатива читача...
У видавництві «Фоліо» також вийшли друком роман Х. Кортасара «Гра в класи» та збірки оповідань і новел «Усі вогні — вогонь», «Таємна зброя», «Оповідки про хронопів і фамів».