Людина без людей

Роман Ольги Семиляк пахне як цвіт аґрусу. Заворожує простим і бентежним для уяви життям героїв. Змішує часи й ліквідовує відстані. Відкриває те, чого людина боїться в собі або стидається на людях. І змушує думати над загадками життя.