Свеча негасимая

Свічка - вічний супутник людини на дорозі життя, світло у темряві, осяяння, цілюща сила і надія, символ людської душі, її внутрішньої сили. Однієї маленької свічки досить, щоб розімкнулася тьма. Її стійкість і вертикальність символізують стійкість і непохитність людського духу, його спрямованість до вищих сенсів: полум'я свічки, як би її не повертали, завжди спрямоване до неба.
Свічка - символ безкорисливого служіння, справедливості, милосердя, знак вірно обраного шляху, пошуку істини. Без свічок неможливо уявити свято Різдва і Нового року. У минулі часи на Новий рік гасили старі вогні - і від нового, чистого, сильного полум'я запалювали всі вогнища, свічки і факели. З тих пір запалювання свічки - символ відродження, відновлення, нового життя.
У християнській традиції свічка - божественне світло, сяюче в світі, свідоцтво причетності людини до Божественного. У кабалі три свічки означають Мудрість, Силу і Красу.
Цим сенсам відповідає і назва збірки - «Свіча незгасима». До збірки увійшли вірші та проза 37 авторів, які живуть в різних частинах світу і які пишуть російською мовою. Також, за традицією, представлені колекції малюнків та фоторобіт: на цей раз - Володимира Сичова (Берлін), Володимира Базана (Париж), Володимира Тітова (Париж) та Наталії Говші (Місісаґа, Канада).